Реєстрація

Спільнота

ЧаПи

Календар


Назад   Чорна Рада-національний форум політичних дискусій > Соціальне > Українська мова

Суржик - проблема сучасної української мови

Українська мова

Відповідь
 
Параметри теми Параметри перегляду
Старий 28.03.2010, 13:28   # 11
Оля Мак
Гість
 
Дописи: n/a
Типово Суржик: ознака неосвіченості чи дитя недбалості?

І знову про українську мову. М.Рильський закликав "пильно й ненастанно" полоти мовний бур'ян. Але в наш час того "бур'яну" стільки розвелось, що полоти прийдеться досить довго. Ми засмітили мову численними інтернаціоналізмами (хоч є і українські відповідники), сленгом, жаргонізмами, вульгаризмами, "албанізмами". Деякі сучасні письменники смакують добірними матами у своїх творах (тож природньо! - кажуть). Сміємося над мовою наших політиків, а чи ми набагато кращі?!

Але культура українського мовлення має свої табу. Вона відкидає мовне сміття.

Послухай, як він(вона) говорить, - і зроби висновок про його загальну культуру.

Кожну мову потрібно вивчати все життя, кожній людині необхідно вдосконалювати свої мовні та виражальні засоби.

Українська мова належить до найрозвиненіших мов світу. У ній нараховується кількасот тисяч слів. Граматика її чітка, добре впорядкована, майже немає винятків. За милозвучністю й співучістю її ставлять на одне з перших місць у світі. Українською мовою можна передавати найтонші відтінки душевних переживань і найскладніші наукові поняття.

Сьогодні хочеться поговорити про суржик.



На превеликий жаль, у цій барвистій мові витворився своєрідний різновид мови, який дістав назву “суржик”. Слово “суржик” давно відоме в Україні, насамперед у млинарстві. Суржиком називали мішанину зерна – жита, пшениці, ячменю, вівса, а також – борошно з такого зерна; це було не першосортне зерно та низького сорту борошно. На його означення поширилися словосполученя: “недорікуватий суржик”, “убогий суржик”.



З часом поняття “суржик” стало означати у мовленні мішанину слів різних мов.Безперечно, є свої закони розвитку контактуючих мов, у тому числі української і російської. І коли людина вводить у своє мовлення слова і словосполуки іншої мови, не руйнуючи граматичної основи, фонетичних особливостей української, оберігає її красу, користується її невичерпним лексичним і фразеологічним багатством, то такий процес природний і не викликає заперечень. Однак довільно змішуючи слова української і російської мов, відмінюючи слова і сполучаючи їх за зразком російської, творячи фрази всупереч моделям рідної мови, її носій стає “напівмовний”, приймає мовний покруч.



Сьогодні слово “суржик” почали вживати і в широкому розумінні – як назву здеградованого, убого духовного світу людини, її відірваності від рідного, як назву для мішанини залишків давнього, батьківського, з тим чужим, що нівечить особистість, національно-мовну свідомість.

Мішаниною двох мов – української та російської говорить частина людей України, хоч загальновизнано, що користуватися сумішшю з двох мов – це найтривожніше явище загальнодержавного і загальнопедагогічного характеру. Скалічена мова отруплює людину, зводить її мислення до примітивізму. Адже мова виражає не тільки думку. Слово стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує. Суржик в Україні є небезпечним і шкідливим, бо паразитує на мові, що формувалася упродовж століть, загрожує змінити мову, яку прийняв і відшліфував Тарас Шевченко, показавши світові її красу й силу.

Мова – великий і дорогоцінний скарб народу, найповніший літопис його духовного життя. У її глибинах філософський розум, витончений естетичний смак, багато справді поетичного чуття, сліди праці дуже зосередженої думки, сила надзвичайної чутливості до найтонших переливів у явищах природи, багато найсуворішої логіки, високих духовних злетів.

Виховуючи в собі повагу до мови, якою розмовляєш, ти передусім шануєш себе, виявляєш повагу до народу, його історії, культури. Це значить – дисциплінувати мислення і волю, тренувати пам’ять.



Розвиток особистості – складний процес. Високої мовної довершеності досягає, як правило, та людина, яка працює над оволодінням мовою, прагне правильно говорити, виявляти у мовленні та мисленні свою індивідуальність, усвідомлюючи, що “Я” – то мова".

То як маємо трактувати наш суржик? Не як нашу вину, а як нашу органічну слабість, хворобу, яку треба лікувати. Нашою національною бідою та хибою є і надалі залишається той стан, коли найавторитетнішим джерелом знання літературної мови стає: “Бо в нас так говорять!” чи “А мені так подобається!”.

Нашою державною політикою ще не стало гасло “Все зробимо для того, щоб українське слово було прекрасним і мудрим”.

Суржик – перш за все, ознака людської недбалості, ніж неосвіченості. Це відсутність бажання працювати над вдосконаленням свого мовлення, інертність мислення, вузькість світогляду.

Нам потрібні значні, рішучі заходи, потрібна терпляча довготривала робота педагогів, батьків, національно свідомої інтелігенції – письменників, діячів культури, політиків, всіх не байдужих до власної української культури людей, щоб вичистити авгієві конюшні нашої мови, зменшити кількість носіїв суржикової мови.

  Відповісти з цитуванням
Sponsored Links
Старий 29.03.2010, 09:04   # 12
Боровець
Користувач
 
Реєстрація: 02.01.2010
Дописи: 811
Репутація: 72
Типово Re: Суржик: ознака неосвіченості чи дитя недбалості?

"Автор: Оля Мак ..."
- цілком підтримую!
Мова - найвагоміший прояв культури нації. Нема мови - нема нації (винятки є - американці, наприклад, але ж чи можна їх назвати нацією в повному сенсі?).
Або, перефразую, яка мова - така нація.
Лікуймо ж суржик, цю хворобу - зробімо послугу нації.
Боровець зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 11.04.2010, 00:37   # 13
Rus8911
Гість
 
Дописи: n/a
Типово Re: Я хочу розмовляти мовою моєї мами, а не штучною літер

Проблема нашої країни у тому, що зараз повальна українізація неможлива (як от треба БУЛО робити на початку 90-х) - але і закривати очі на проблему, що зветься "російська культура" не треба! Повинна бути вироблена стратегія щодо надання російській мові - статусу діалекту української мови.
Бо якщо вдуматися у справ речей - то ясно, що російська не що інше як "койне" (діалект руської (якою розмовляли українці і яка насправді набагато більше схожа на українську і білоруську, аніж на російську) з місцевими мовами - фіно-угорською та татарською) - чистою мовою це назвати неможливо, але наприклад і мова закарпатців не зовсім схожа на стандартну українську.
Тому виходом може служити надання українській другої назви - "руська" (а не "РУССКАЯ" (це від слов руСС - вийшло?! Не можу зрозуміти, що означає - мабуть на татарській) - навіть на російській має бути назва "РУСЬКИЙ (від слова "Русь", а не "руСС") ЯЗЫК"), а російській мові надання статусу діалекту руської мови - російський діалект руської мови!
  Відповісти з цитуванням
Старий 02.07.2010, 21:26   # 14
Shiver2005
помаранчевий
 
Аватар для Shiver2005
 
Реєстрація: 30.08.2009
Звідки Ви: Ужгород, Київ
Дописи: 100.214
Репутація: 52
Типово

Сміх подовжує життя...
Shiver2005 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 05.07.2010, 12:14   # 15
Kosteniuk Vlad
Користувач
 
Аватар для Kosteniuk Vlad
 
Реєстрація: 01.07.2010
Звідки Ви: Суми
Дописи: 30
Репутація: 12
Типово

Ідея введення нових і зміни старих правил - це, на їх думку, спосіб повернення до мові часів приблизно 20-х років 19-го століття коли, наприклад, були не Сумчани а Сум'яни і тд. і тп.
На мою думку зараз у нашій мові нічого змінювати не потрібно. Можливо лише потрібно щось вирішувати із русизмами їх, на мою думку, забагато.
Kosteniuk Vlad зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 06.07.2010, 22:13   # 16
Боровець
Користувач
 
Реєстрація: 02.01.2010
Дописи: 811
Репутація: 72
Типово

На мою думку, зміни не на часі. Сучасна українська мова - самодостатня, розвинена та змістовна. Щоправда, можливо, потребує деякого впорядкування науково-технічний сектор.
Боровець зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 24.08.2010, 22:11   # 17
Дмитро
Глава ЧР
 
Реєстрація: 29.08.2009
ПП: Аристократичний Республіканський Хаос
Дописи: 551
Репутація: 88
Типово Суржик - проблема сучасної української мови

Українська мова впродовж багатьох століть була поставлена в такі умови, що можна тільки дивуватися, як вона вижила і збереглася взагалі. Накладене ще в другій половині XVII ст. табу великим тягарем лежало на ній майже до кінця XX ст.Зрозуміло, що кількасотрічне приниження української мови і водночас насаджування іншої, тобто російської, не могло не позначитися на усному (в першу чергу) та писемному мовленні її носіїв. Українська мова навіть там, де вона активно функціонувала, зазнала такого негативного впливу російської, що перетворилася на суржик, «язичіє», на мішанину українських та російських слів, кальок, а частіше всього - мовних покрутів, які утворилися на базі цих двох великих мов.

Особливо тривожить те, що частина носіїв української мови часто вживає російські слова з підкресленою бравадою, хизуючись при цьому своїми «глибокими» знаннями російської мови. Інша категорія україномовців - це люди, що не володіють українською літературною мовою і вживають російські слова, вважаючи при цьому, що це її літературні форми. Є ще й така категорія українців, що добре володіє літературною мовою, але часто лінується, не хоче напружити пам'ять і віднайти правильний український відповідник до російського слова. І як наслідок - українсько-російський покруч.

Звичайно процес взаємопроникнення слів із однієї мови в іншу - закономірний процес. В українській мові є немало «законних», унормованих русизмів, полонізмів, германізмів, тюркізмів, запозичень з інших європейських мов. Вважається, що близько 10% слів нашої мови є іншомовними запозиченнями. Однак, коли слова з чужої мови вживаються бездумно, безсистемно, коли перекручується їх зміст і спотворюється звукове оформлення, це засмічує мову.

Мовне явище, що дістало назву суржик, належить до специфічної форми побутування мови в Україні. Його національну й соціальну природу відображає сам термін, запозичений із сільськогосподарської лексики. Тлумачний словник української мови фіксує слово суржик у двох значеннях:

1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші;

2. Елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова.

Отже, семантичне ядро слова суржик поєднує два елементи значення - змішування двох різних субстанцій і пониження якості утвореного внаслідок змішування продукту.

Можна розглядати історію суржику як своєрідне, сказати б, непряме, чи зворотне, віддзеркалення процесів мовної політики останніх часів, зокрема тривалої насильницької русифікації та її непрогнозованих наслідків. Проте русифікація, у певному сенсі, триває і донині, змінивши, щоправда, форми та модернізувавши засоби. Тож заяви, буцім українська і російська мирно та щасливо співіснують в інформаційному середовищі сучасної України є або наївним виданням бажаного за дійсне, або лукавою маніпуляцією масовою свідомістю. Насправді, залишається досить великою конфліктна напруга поміж українською та російською мовами. Підтверджують це полеміки довкола сфери вжитку української, які раз у раз спалахують у регіонах чи засобах масової інформації, а не раз інспіруються з боку сусідньої держави під маскою захисту прав російськомовного населення. Ці полеміки наочно актуалізують гостроту проблеми, яка залишається невирішеною протягом багатьох літ, а, отже, дає підстави для двозначних трактувань.

Де мешкає кровозмісне дитя?

Звичайним середовищем побутування гібридної мови є малі соціальні спільноти, як стійкі (двомовні сім'ї, професійно-виробничі колективи), так і стихійні, як-от у транспорті, в магазині, у черзі до лікаря. Найсприятливіші умови для побутування суржику створює звичайно ж сімейна комунікація, яка є природним диханням людини. Саме сімейні мови законсервували цей гібрид, що може використовуватися й несвідомо як основний і навіть єдиний засіб спілкування, й свідомо як засіб мовної гри. Неусвідомлюваний сімейний мовний консерватизм і є власне суржиком: це переважно мова вихідців із села у першому та наступних поколіннях, ідеальним виявом якої є сімейний тандем суржикомовного чоловіка та дружини. Тонко помітила риси мовного та психологічного портрета носія суржикової комунікації такого типу Світлана Пиркало:

Вони цілими днями переймаються, як би зекономити гроші, купивши щось дешеве, але «хароше»...- Щоб зекономити на обіді, вони постійно носять з собою якісь баночки, кульочки, булочки. Всі між собою говорять по-російськи, а з чоловіками по телефону - суржиком. Не знаю, що це за рудимент радянської свідомості, чому вже між собою не говорити суржиком? (Повість «Зелена Маргарита»)

До суржику-гри охоче звертається освічена молодь, коли хоче ввійти в інший мовний образ, розширити діапазон мовних варіацій. Соціологічні дослідження показують, що вона вдається до суржику частіше, ніж люди середнього та похилого віку, які схильні вважати його ознакою низького рівня мовної культури. Прекрасно володіючи іншими мовними кодами, молода людина воліє проте використовувати суржик, щоб отримати задоволення від власного мовлення, бо їй так цікаво.

Свідоме використання суржику несе в собі також комунікативно-прагматичні настанови. В певній ситуації суржиком спілкуватися вигідно. Наприклад, із представниками старшого покоління в сім'ї:

- А якою мовою ви говорите з хазяями цього дому?
- Переважно мовою національого спілкування. З українськими інкрустаціями.
- А з матір'ю? Чоловіком? Сином?
- Із свекрухою, - в тон йому продовжила вона, - я общаюсь суржиком. Так вона мене лучче понімає і передає восени картоплю.

(Євгенія Кононенко, «Земляки на чужині»)

Вигідно спілкуватися суржиком з торговкою на базарі, щоб стати для неї «своїм» тощо.

Пам'ятайте, що підвалини мовного розвитку дитини формує мова матері. Російськомовна, україномовна чи суржикомовна мати продукує відповідний мовний режим у своїй родині, але більший вплив має на мовну поведінку сина, а не дочки. Вийшовши поза межі сімейної комунікації, одружившись, син занурюється в інше комунікативне середовище, і вплив російськомовної чи суржикомовної дружини цілком може знівелювати прищеплену його матір'ю українськість. Такий сценарій відтворив Валерій Шевчук у повісті «Сонце в тумані»: її персонаж, ставши людиною соціального дна, спілкується з дружиною суржиком. Але в розмові з матір'ю відбувається миттєве переключення мовного коду, а лінгвістичну інтуїцію персонажів легко можна спроектувати у площину наукових знань про суржик:

- ...Куди мені піти?
- Куди хочиш, мама, - сказав Шурик. - Можеш по дворі погулять, на свєжім воздухі.
- Що це в тебе за жаргон? - не втрималася мати.
- Сотвєтственний моєму положенію, - сказав Шурик. - Битіє оприділяєт сознаніє...

Здається, Шурик із матері кпив. Кинула на нього позиром, ні, був серйозний, без тієї дурної півусмішечки.

- Нам треба перемовитися, мамо, - сказав уже чистою мовою.


Звичайно, україномовна дружина може вплинути на російськомовного чоловіка й дати відповідне мовне виховання дітям. Але той факт, що сила цього виховання позначатиметься не на всіх дітях однаковою мірою, а ймовірність інших асимілятивних тенденцій у подальшій долі сина досить висока, не залишає особливого оптимізму щодо україномовного сімейного виховання.

Певно, рольова маска суржикомовної Вєрки Сердючки вдалася її творцеві Андрієві Данилку саме завдяки його сімейній мові. Артист, як розповіла газеті «Факты и комментарии» (15.09.2000) його сестра, «прекрасно розмовляє і по-українськи, і по-російськи. Однак удома з нами розмовляє по-польтавськи» .

Наша суржикова естрада справді цікаве і далеко не просте явище. Освічену україномовну людину цей суржик дратує через той маргінальний мовний гумор, що постає як основний засіб плекання сміхової культури. Якщо взяти осібно феномен Вєрки Сердючки, то її знамените «СВ-шоу» із зірками російської естради переконливо, здається, довело, що суржик викликає певні емоції тільки по наш бік екрана. Зросійщеного мешканця України суржик на тлі літературної російської мови ще більше зміцнює у ставленні до українськості як феномена другосортного. Для етнічного росіянина джерелом гумористичних емоцій є насамперед суржикове вбрання Вєри та її приколи, а якраз мова жодних емоцій не викликає, бо видається йому справжньою українською мовою, яка не чинить жодних перешкод для комунікативного порозуміння. Відповідним чином налаштованого етнічного росіянина більше насмішила би правильна народно-розмовна або літературна українська мова, а не суржик!

Щоправда, є доволі несподівані й цікаві приклади російської культурної рецепції суржику. Автор статті «Поетика суржику, або котлета по-київськи», яку 1989 року опублікував журнал «Декоративное искусство» (ч. 12), певен, що стилістика полотен київських художників Реунова і Тистола засвідчує своєрідний образотворчий суржик:

Суржик - це не тільки мова. Це й сфальсифікована історія, переповнена штампами, це буйне цвітіння національного кічу, це свічка каштана, це дівчина у вінку, це тисячі метрів полотна, витрачених на зображення «Київських схилів» і пейзажі «Мальовничої України»... Поетику суржику вони втілили, може, не задумуючись про це, в зображальній мові, яка за своєю структурою дуже нагадує лінгвістичний суржик, бо і перший, і другий складаються із суміші російських та українських елементів. Цей матеріал безмежний, творчо не осмислений і комічна його краса є гарантією щирості намірів художників.

Стійка і ефективна структура «низової» культури

Суржик - феномен не тільки мовної, а й - що незмірно важливіше й глобальніше - геополітичної стратегії. Це симптоматичний варіант відповіді на питання вибору України. Сучасна влада в державі принципово уникає відповідей на кардинальні геополітичні питання, зокрема щодо орієнтації на Росію чи Захід. А оскільки російську експансію Україна відчуває на порядок сильніше, ніж американсько-європейську, то й реагує на неї податливістю мовної політики. Можна не проголошувати російську мову офіційною, як вимагають східні регіони, але просто-напросто широко й безборонно вживати її в офіційних сферах, що нині й маємо.

Треба мати на увазі, що згубний вплив на нашу мову мають не тільки самі русизми, тобто неунормовані, фонетично чи морфологічно спотворені лексеми, а й інші фактори, які деформують нашу мову, розхитують її зсередини, нівелюють її специфічні особливості й ознаки - усе те, що визначає її самодостатність як окремої мови, позбавляють її здатності протистояти російському впливу.

Тетяна Загрядська
Вчитель української мови та літератури спеціалізованої середньої школи з поглибленим вивченням української мови № 316
Дмитро зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 26.08.2010, 14:28   # 18
Profesor
Супермодератор
 
Аватар для Profesor
 
Реєстрація: 04.09.2009
Звідки Ви: Луцьк
ПП: Гетьманат
Дописи: 559
Репутація: 28
Типово

Важко відповісти яка мова зараз не суржик.
__________________
Profesor зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 27.08.2010, 17:38   # 19
Боровець
Користувач
 
Реєстрація: 02.01.2010
Дописи: 811
Репутація: 72
Типово

Наразі маємо чітке визначення, що таке суржик. Кожна мова має певні закони, за якими вона розвивається. Відхилення від цих законів на догоду іншій - і є суржик.
Боровець зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 28.08.2010, 16:34   # 20
Profesor
Супермодератор
 
Аватар для Profesor
 
Реєстрація: 04.09.2009
Звідки Ви: Луцьк
ПП: Гетьманат
Дописи: 559
Репутація: 28
Типово

Цитата:
Допис від Боровець Переглянути допис
Наразі маємо чітке визначення, що таке суржик. Кожна мова має певні закони, за якими вона розвивається. Відхилення від цих законів на догоду іншій - і є суржик.
З цього я зробив висновок, що українська - суміш німецько-польського діалекту.
__________________
Profesor зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Відповідь

Закладки


Ваші права у розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете писати дописи
Ви не можете долучати файли
Ви не можете редагувати дописи

BB-код є Увімк.
Усмішки Увімк.
[IMG] код Увімк.
HTML код Вимк.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +3. Поточний час: 00:41 .