Реєстрація

Спільнота

ЧаПи

Календар


Назад   Чорна Рада-національний форум політичних дискусій > Соціальне > Українська мова

Закон "Про знищення української мови"

Українська мова

Відповідь
 
Параметри теми Параметри перегляду
Старий 14.10.2010, 11:08   # 1
justvis
Користувач
 
Аватар для justvis
 
Реєстрація: 22.09.2010
Дописи: 135
Репутація: 30
Типово Закон "Про знищення української мови"

14.10.2010 08:38 _ Олег Медведєв
Якщо сьогодні змовчиш ти, то завтра змовкне твоя мова. Міліція блокує акцію на захист української

Російській мові нічого не загрожує. Вільно лунає російське слово: на вулиці, по радіо, в телевізорі. Російськомовних газет – безліч, журналів та книжок – також. Але у парламенті зареєстрований законопроект "Про мови". Не про статус російської дбають його автори! Вони придумали хитрий механізм, як законом звільнити Україну від української. Прийди 14 жовтня о 18.30 на Софіївський майдан у Києві, вислови протест проти цього плану.

14 жовтня о 18.30 в Києві на Софіївському майдані за ініціативи Народного комітету захисту України відбудеться мітинг на захист української мови. Як повідомили УНІАН у прес-службі НКЗУ, акція пройде під гаслом: "Оборонимо – мову! Врятуємо – Україну!"

Прес-служба інформує, що на мітинг запрошуються всі громадяни України, яким не байдужа доля української мови та державної незалежності.

Очікується, що в заході візьмуть участі лідери політичних партій, громадські діячі, зокрема, Леонід Кравчук, Дмитро Павличко, В'ячеслав Брюховецький, В'ячеслав Кириленко та інші.

"Ти знаєш, що у Верховній Раді зареєстровано проект закону "Про мови в Україні", ініційований Партією регіонів, Компартією та Блоком Литвина, цитує прес-служба звернення Народного комітету захисту України. – Цей законопроект спрямований на запровадження в Україні режиму тотальної русифікації, а отже, є інструментом знищення української мови. Якщо ти залишишся байдужим, буде потоптана Твоя гідність, а твоя країна перетвориться на колонію Росії, де Тебе вважатимуть людиною другого сорту, а Твої діти гинутимуть в імперських збройних авантюрах".

Стати разом і вимагати від влади зняти з реєстрації антиукраїнський законопроект – вимога організаторів мітингу. Вони також закликають вжити рішучих державних заходів для запровадження української мови в усі сфери суспільного життя відповідно до вимог Конституції України.

Правоохоронні органи не дають монтувати у Києві сцену для акції протесту Народного комітету захисту України, яка має відбутися у четвер ввечері.

Про це повідомляє вранці прес-служба Народного Руху України.

НРУ зазначає, що о 18.30 в Києві на Софіївському майдані в столиці за ініціативи Народного комітету захисту України має відбутися мітинг на захист української мови.

Акція пройде під гаслом: "Оборонимо – мову! Врятуємо – Україну!".

"На мітинг запрошуються всі громадяни України, яким не байдужа доля української мови та державної незалежності", – сказано в повідомленні.
justvis зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Sponsored Links
Старий 15.10.2010, 10:59   # 2
justvis
Користувач
 
Аватар для justvis
 
Реєстрація: 22.09.2010
Дописи: 135
Репутація: 30
Типово

Для українця рідна мова – це душа, а душею не гендлюють
П'ятниця, 15 жовтня 2010, 10:20

Днями я отримав несподіваного уроку...

Я маю старого друга - харківського бізнесмена Сашка. Себе він давно позиціонує як російськомовного українського патріота. Тобто він людина, котрій Україна і все українське болить - от лише із мовою у нього проблеми...

Днями він мені зателефонував і за звичкою почав спілкуватися зі мною калічною українською. Я теж за старою звичкою запропонував йому, задля спрощення спілкування, перейти на російську. Але Олександр несподівано затявся, мовивши щось на кшталт: "Не плюй мені в душу! Все - для мене особисто питання двомовності закрите!".

До цієї розмови я ще повернусь наприкінці матеріалу, а поки деякі спогади про те, як для мене проблема двомовності була відкрита...

Народженого в Харкові мене півторамісячного, аби не загнувся в малозаможній студентській родині, забрала до полтавського села Велика Рублівка бабуся. Де я переважно і зростав майже до 14-річного віку в суто україномовному середовищі. А з того середовища відразу потрапив до, висловлюючись сучасним сленгом, просунутої харківської 27-мої фізмат школи (натурально, як і більшість інших в місті на той час - російськомовної).

Школа ця вважалась елітарною не лише через надпрограмне навчання різним хвізикам, але й через серйозне ставлення вчителів до викладання інших гитик.

Російську ж я знав надзвичайно паскудно. Власне, читав я вільно, але через брак практики спілкування і писання, на перших порах важко сприймав те, що розповідали вчителі, письмові завдання виконував з купою помилок, а відповідаючи усно часто-густо переходив на рідну мову. Через те першу чверть завалив повністю.

Моїх батьків-математиків особливо засмутили дві двійки з профільних алгебри та геометрії. Матінка моя запропонувала найняти репетитора, аби сільська дитинка підтяглась в розумінні "вєлікага і магучєга", а вже через нього і в адекватному сприйнятті інших предметів. (До речі, як потім з'ясувалось, значна частина учнів осилювала програму цієї школи лише за допомоги репетиторів).

Ось тут батько і вибухнув: "Невже в нього клепки в голові немає. Якщо я, рахітичне дитя Голодухи, спромігся не лише мехмат із червоним дипломом закінчити, але й англійською пристойно за два місяці оволодіти, то що йому заважає нормально вивчити ту кляту собачу говірку. Він що, дурніший від діточок отієї райкомівсько-єврейської шелупоні? Сам справиться!".

Тут до цієї тиради потрібен деякий пояснювальний відступ. Мій, нині вже нажаль покійний батько, Віталій Михайлович, народжений лихого 33-го в самому епіцентрі Голодомору - в селі Василівка (нині Гоголеве - батьківщина Гоголя), вижив чудом - їх з моєю бабусею Марією (до речі, дай їй Бог здоров'я, ще живою) в останній момент спромігся вивезти мій прадід Данило.

Термін "Голодомор" в часи, про які йде мова не вживався. Та й взагалі про геноцидний період згадувати остерігались, а коли вже й згадували, то використовували означення Голод, Великий Голод, або ж як мій тато - Голодуха.

Батько не лише з відзнакою закінчив Харківський університет, але й був одним із улюблених учнів всесвітньовідомого академіка Олексія Васильовича Погорєлова та професора, член-кора, згодом ректора ХДУ Володимира Гнатовича Хоткевича (сина відомого письменника).

І саме за їх рекомендації та підтримки батько на початку 60-тих очолив будівництво, а згодом і сам (перший в Харкові і один з найперших в Україні) Обліковий Центр при ХДУ. І саме через це він, будучи відряджений на 1,5 роки стажування і навчання до Англії , вивчив самотужки англійську буквально за 2 місяці перед від'їздом до туманного Альбіону.

Як я згадував, 27-ма фізмат школа вважалась елітною через високий рівень викладання та наявність одних із найкращих в місті педагогів. Тому туди намагалися влаштувати своїх нащадків різна номенклатурна публіка. Також в школі спостерігався надзвичайно високий відсоток єврейства - це пояснювалось не лише прагненням до знань, але й тим, що випускники цієї школи мали певні преференції при вступі на мехмат, фізтех чи філфак ХДУ.

В ті часи, як відомо, при вступі до вишів щодо єврейства діяла негласна інструкція, яка обмежувала певним мізерним процентом їх вступ до ВУЗів.

Я справився - тато елементарно зіграв на юнацькому честолюбстві. Мову російську опанував досить швидко і через відкриття для себе Чехова, Купріна, Достоєвського, Толстого та інших класиків, а також таких сучасників, як Астаф'єв, Распутін, Биков, Стругацьких, напівпідпільних Булгакова та Бабеля, Некрасова і навіть Солженіцина, роман-газетного Іван Денисовича котрого вже трохи згодом на канікулах відшукав випадково у діда на горищі.

Втім, ту ж таки геометрію я вчив за знаменитим підручником Погорєлова, писаним між іншим, українською. (Сам Погорєлов будучи родом зі Слобідської Курщини чудово володів українською, читав нею лекції і не втомлювався повторювати, що "у школі два головні предмети - рідна мова й геометрія. Одна вчить людину грамотно викладати думки, друга - дедуктивному мисленню").

А ще я зачитувався в українському перекладі творами Екзюпері, Хема, Ремарка, Мопассана, Жуль Верна, О"Генрі тощо - в ті часи, до речі, так звану дефіцитну літературу легше було дістати саме в україномовному варіанті.

З тих пір в мене почалось двомовне життя-буття. Школа, вулиця, згодом університет, студентське середовище - переважно російськомовне, інформаційні потоки (в першу чергу книжкові) - двомовні, а домашнє чи родинне спілкування - україномовне. Ну, а другу чверть я тоді завершив пристойно. Та й згодом навчався непогано, принаймні математику вчив на "відмінно".

Ну, а в десятому класі трапилась перша проба пера. Я накатав якийсь, як мені тоді здавалось, надзвичайно смішний фейлетон та невеличке оповіданнячко. Фейлетон я послав до харківського часопису "Прапор" і його несподівано опублікували. А от оповідання я, не без таємного бажання похизуватися, дав спочатку почитати одній знайомій.

Їй моя творчість не сподобалась. Повертаючи мого опусу, вона зневажливо прокоментувала, мовляв, нічого не зрозуміла, бо написано селюцькою мовою. "На нем уже никто не пишет и не читает - это мертвый язик", - з презирством підсумувала знайома.

І я, бовдур, замість того, щоби послати ту подругу якнайдалі, певно під впливом бісиків юнацьких грайливих гормонів, сів перекладати оповідання на "общепонятний", аби ублажити перебірливу критикесу.

От за цим заняттям батько мене і застукав. З'ясувавши чим я переймаюсь, він весело розреготався. А потім посерйознішав і відчитав мене, намагаючись пояснити, що дівка просто комизиться і вестися на її примхи не варто.

Що ж стосується "...ніхто не пише, ніхто не читає...", то батько із суто математичною логікою порадив затямити просту істину: "Чим більше ти напишеш російською, тим менше прочитають українською!". А потім розповів одну історію, свідком котрої йому пощастило бути.

Якось на дружній вечірці університетської професури і кандидатури, з приводу успішного захисту докторської котрогось із колег до Володимира Гнатовича Хоткевича, із питанням щодо його репресованого і розстріляного батька, відомого письменника Гната Хоткевича, звернувся якийсь обкомівський чинуша.

Питаннячко зводилось до того, а чому, мовляв, Гнат Мартинович деякі свої твори писав на малозрозумілому для чинуші гуцульському діалекті (мабуть, малась на увазі так і не видана за життя Гната Хоткевича повість "Довбуш", в якій і дійсно рясно присутній східнокарпатський говір. - автор), через що цей партійний бонза зробив висновок, аби письменник писав більш зрозумілою російською, то його, можливо б, і не репресували, і не розстріляли.

Натяк в словах партфункціонера був більш ніж прозорий. Володимир Хоткевич на той час вже перебував на посаді ректора ХДУ і, будучи відповідальним за переведення викладання з української на російську, як міг саботував цей процес.

Але Хоткевич зробив вигляд, що натяку не зрозумів. А на питаннячко відповів, аби його батько був російським письменником, то він би і писав російською з використанням у своїй творчості вологодських, астраханських чи костромських діалектизмів, що, втім, саме по собі навряд чи убезпечило б від репресій. Але позаяк Гнат Хоткевич був українським письменником, то і писав відповідно українською.

А щодо приховано-погрозливої рекомендації ширше використовувати російську на противагу український, то син видатного батька відреагував буквально наступними словами: "Для українця рідна мова - це душа, а душею, як відомо. не гендлюють, - після чого Хоткевич зробив паузу і додав, - а інші мови для нього, в тому числі і російська, - мусять бути лише комунікативним інструментом".

Втім, Харків на той час, як і всю Україну, накрила потужна хвиля русифікації. Столиця українського відродження 20-30-тих років, котра ще наприкінці 50-тих була переважно україномовною (викладання в більшості шкіл та найскладніших предметів в багатьох вишах, видання книжок, журналів і газет, мова установ і вулиці), в середині 70-тих перетворилась на типовий совковий обласний центр із домінуючою російською міжнаціонального спілкування, так званої спільноти совєцьких чєловєков.

А за усього лише демонстративне публічне вживання української і взагалі можна було загуркотіти на довгі роки до мордовських політичних концтаборів, як це трапилось, наприклад, із відомим харківським дисидентом Ігорем Кравцівим.

Що ж стосується мого друга Олександра, то він висловив досить цікаву думку. Для нього особисто його опозиційність до діючої системи влади віднині полягатиме не лише в критиці дій останньої, участі в певних акціях протесту, навчанні власних дітей в українській школі чи меценатській допомозі патріотичним або ж просто опозиційним організаціям, але й в демонстративному переході у спілкуванні виключно на українську мову.

Бо на сьогодні, схоже, для існуючого режиму все українське, як і в згадані мною совєцькі часи, стає апріорі опозиційним.

Валерій Семиволос, вільний журналіст, Харківська область, село Губарівка, Товариство "Малого Кола", для УП
justvis зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 16.10.2010, 09:38   # 3
justvis
Користувач
 
Аватар для justvis
 
Реєстрація: 22.09.2010
Дописи: 135
Репутація: 30
Типово

18 жовтня в Україні пікетуватимуть ВР проти закону про мови

18 жовтня у Києві біля Комітетів Верховної Ради України о 10.30 та в усіх обласних центрах – біля облдержадміністрацій о 13.00 выдбудеться Всеукраїнська акція проти ухвалення законопроекту «Про мови в Україні» «Врятуй свою мову».

Нагадаємо, проект закону «Про мови в Україні», зареєстрований у Верховній Раді керівниками фракцій Партії регіонів, Компартії та Блоку Литвина, юридично запроваджує «російсько-українську двомовність».

Організатори акції: Громадська кампанія «Новий Громадянин», Рух добровольців «Простір свободи», Громадянський рух «Відсіч».
justvis зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 18.10.2010, 00:07   # 4
as2
Користувач
 
Аватар для as2
 
Реєстрація: 28.09.2010
Звідки Ви: Литва.
ПП: Націоналіст.
Дописи: 32
Репутація: 0
Типово

Тимошенко: закон про мови лише роз'єднає суспільство

Лідер партії "Батьківщина" Юлія ТИМОШЕНКО запевняє, що її фракція перешкоджатиме ухваленню нового закону про мови.

Про це вона заявила сьогодні під час прес-конференції, по закінченню з’їзду партії, передає кореспондент УНІАН.

"Ми будемо всіма силами, в тому числі парламентськими, захищати країну від введення другої державної мови", - сказала вона.

За словами Ю.ТИМОШЕНКО, влада наполягає на ухваленні цього закону для того, щоб відволікти увагу людей від інших нагальних соціально-економічних проблем.

Крім того, переконана вона, ухвалення цього закону лише роз’єднає суспільство. "Єдина державна українська мова не заважає вільному розвитку інших мов в Україні", - додала Ю.ТИМОШЕНКО.
__________________
Коли я ознайомився з партіями марксистів, соціалістів, лібералів та демократів, то за спиною кожної з них я побачив хитрий писок жида. Іван ФРАНКО
as2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 18.10.2010, 09:48   # 5
justvis
Користувач
 
Аватар для justvis
 
Реєстрація: 22.09.2010
Дописи: 135
Репутація: 30
Типово

"За словами Ю.ТИМОШЕНКО, влада наполягає на ухваленні цього закону для того, щоб відволікти увагу людей від інших нагальних соціально-економічних проблем."

З цим важко повністю погодитись. Якщо всі до одного українці не будуть, хто як може і де може, протестувати проти закону про знищення української мови - то його протянуть
justvis зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 18.10.2010, 11:22   # 6
justvis
Користувач
 
Аватар для justvis
 
Реєстрація: 22.09.2010
Дописи: 135
Репутація: 30
Типово

ми домоглися зняття цього питання з розгляду !!!
justvis зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 18.10.2010, 11:58   # 7
justvis
Користувач
 
Аватар для justvis
 
Реєстрація: 22.09.2010
Дописи: 135
Репутація: 30
Типово

Що вирішує закон «Про знищення української мови в Україні»?
10:10, 18.10.2010

«Займайтесь ділом, а не язиком», — вимагають учасники всеукраїнської акції проти законопроекту «Про мови в Україні».

Сьогодні, 18 жовтня, біля Львівської обласної державної адміністрації відбудеться пікет-протест з вимогою відкликати законопроект «Про мови в Україні», який фактично запроваджує російсько-українську двомовність. Одночасно такі пікети будуть відбуватись у більшості обласних центрів країни.

7 вересня регіонал Олександр Єфремов, комуніст Петро Симоненко та член фракції Блоку Литвина Сергій Гриневецький зареєстрували в парламенті законопроект «Про мови в Україні», який ось уже більше як місяць обговорюють і не приймають ні мовознавці, ні політологи.

Забігаючи наперед відразу хочеться сказати, що насправді цей законопроект не вирішує ні мовних, ні суміжних питань: він потребує тлумачень, додаткових опрацювань і величезної казни грошей та не меншого штату перекладачів, а також поліглотів серед суддів, працівників ДАІ, міліції, представників влади на місцях.

Отже, регіональних мов в України, за проектом закону є 15: російська, білоруська, польська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, ромська, румунська, словацька та угорська (Ст.8, п.2).

Не зрозуміло, як в цей перелік потрапила німецька мова; а закарпатці не зрозуміють, чому немає русинської мови у цьому переліку?

Цей проект закону опирається на ЗУ «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин». Щоправда, тут виникло вже два непорозуміння. Перше: у преамбулі зазначено, що «Держави-члени Ради Європи, які підписали цю Хартію (…) вважаючи, що охорона історичних регіональних мов або мов меншин Європи, декотрі з яких знаходяться під загрозою відмирання, сприяє збереженню та розвитку культурного багатства і традицій Європи (…)»

Відтак, відомий мовознавець, професор Олександр Пономарів в інтерв'ю Бі-Бі-Сі зазначив, що в Україні три мови мали би потребувати захисту, керуючись рекомендаціями Європейської хартії: це кримськотатарська, караїмська (їх носії живуть у Криму) та гагаузька, представників якої можна зустріти на Одещині. Мовознавець переконаний, що угорській, румунській, польській, а тим паче російській, та іншим мовам, якими послуговуються у деяких регіонах України, нічого не загрожує.

По-друге, обурення мовників викликало й те, що офіційний український переклад хартії, як і закон України про її ратифікацію, суперечить букві й духу автентичного документа, який Рада Європи пропонує для ратифікації своїм членам.

"Законопроект спотворює суть Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов, покликаної захищати такі мови, а не встановлювати статус мов і порядок їх застосування", - йдеться в експертному висновку, ухваленому вченою радою Національного університету «Києво-Могилянська академія» на засіданні 23 вересня 2010 року.

До речі, із 44 країн які підписали Хартію, ратифікували її всього17. І серед цих країн немає Франції, Італії, Росії, країн Балтії.



Кілька одіозних статей і пунктів законопроекту

Стаття 6. Державна мова України

3. Обов’язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування російською мовою та іншими регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері.

Стаття 7. Російська мова в Україні. Українсько-російська двомовність

2. Українсько-російська двомовність, що склалася історично, є важливим надбанням Українського народу, потужним чинником консолідації багатонаціонального українського суспільства.

Стаття 21. Мова освіти

2. Громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і російською мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова, (…) – цією регіональною мовою. Це право забезпечується через мережу дошкільних дитячих установ, загальних середніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих державних і комунальних навчальних закладів з українською або іншими мовами навчання, яка створюється у відповідності з потребою громадян.

7. В усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови і російської мови. Об’єм вивчення російської мови визначається місцевими радами відповідно до законодавства про освіту з урахуванням поширеності цієї мови на відповідній території.



Українська обов’язкова… для ЗСУ та нотаріусів

У законопроекті, не зважаючи на те, що він не спростовує державність української мови, інші мови також отримують такі ж права. Українська мова обов'язково використовується у Збройних силах України та інших збройних формувань (розділ IV, Ст. 30), та нотаріальне діловодство в Україні здійснюється українською мовою. (Ст.17)

Мова актів, діловодства органів державної влади та органів місцевого самоврядування державна, судочинства, економічної і соціальної діяльності – українська (Розділ ІІ), але у межах території, на якій поширена регіональна мова (носіїв регіональної мови, що проживають на території має становити 10% і більше чисельності її населення – Ст. 8), нарівні з державною мовою використовується ця регіональна мова. «У листуванні цих органів з органами державної влади вищого рівня дозволяється застосовувати цю регіональну мову» (Ст. 12).

На виборах перекладати мовами місцевих громад мають бюлетені, інформаційні плакати, документацію про вибори.

У міліції, суді чи ДАІ після цього закону мають працювати поліглоти, оскільки представник нацменшини може звертатися своєю мовою, як і просити здійснювати процес мовою нацменшин.

В освіті гарантується навчання тією мовою, якою забажає громада національної меншини. Мову в приватних закладах визначає власник цього закладу.

Мова реклами і маркування товарів - на вибір рекламодавця.

Для державних загальнонаціональних телерадіоорганізацій запроваджується обов'язковий відсоток російської мови на телебаченні та радіо: частка мовлення державною мовою має становити не менше 60, російською – не менше 20% (Ст. 25. п 3), інші телеорганізації можуть на власний розсуд вести мовлення.

У Верховній Раді виступи з трибуни на засіданні ВРУ, її комітетів і комісії дозволяються не тільки українською, а й російською чи іншою регіональною мовою. Заяви місцеві чиновники не мусять писати державною, можна рідною: новогрецькою, гагаузькою чи кримськотатарською, приміром.



Про виокремлення однієї недержавної мови

Російська мова згадана чи не в кожній статті законопроекту «Про мови в Україні» , її виокремлюють.

Доктор філологічних наук, професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко перебуваючи у Львові зазначала, що цей закон оперує вигаданими цифрами. «У статті 7 законопроекту заявлено: "В Україні відповідно до Конституції України гарантується вільний розвиток, використання і захист російської мови з урахуванням того, що російська мова є рідною або такою, якою повсякденно користується більшість громадян України". Наведена заява не відповідає дійсності, згідно з результатами перепису населення 2001 року, українську мову вважали рідною 67,5% населення України, що на 2,8 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 29,6% населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,2 відсоткового пункту. Частка інших мов, які були вказані як рідна, за міжпереписний період збільшилася на 0,4 відсоткового пункту і становила 2,9%».

Лариса Масенко також критикує авторів законопроекту за намагання прикритися нормами Європейської хартії регіональних мов або мов меншин:

"Найбільшим цинізмом із боку депутатів-регіоналів і комуністів є те, що для збереження панівних позицій російської мови в Україні вони використовують документ Євросоюзу, призначений для захисту міноритарних мов від поглинання їх мажоритарними".



Про гроші

У законопроекті чимало йдеться про те, що документи мають бути доступні і для регіональної мови чи мови нацменшин, але жодного слова про кошти, звідки братиметься штат перекладачів в органах самоврядування, у судах, правоохоронних органах? Єдине, де «держава забезпечує підготовку педагогічних кадрів для навчальних закладів з навчанням російською, іншими регіональними мовами, здійснює методичне забезпечення такої підготовки» у ст.21 (п.11).

Реальне забезпечення законопроектних мовних прав не підйомне з фінансової точки зору ні протягом року ні протягом наступних п’яти. Йдеться про мільярди гривень, перебудову діловодства, збільшення штатних кадрів, та, як кажуть мовознавці, шкоду – українські мові.

А ще недавно ВРУ відмовилася підтримувати українську мову: у Держпрограмі соціального та економічного розвитку на поточний рік немає жодного слова про розвиток української мови та культури. Депутати відхилили всі пропозиції з цього приводу.

Чи можливе виконання мовних прав нацменшин за умови не виконання Державної програми розвитку та функціонування української мови на 2004-2010 роки та розробки нової стратегічної програми функціонування державної мови?

Натомість Кабінет міністрів вирішив виділити 1,61 млн гривень для здійснення заходів з реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, яка передбачає надання статусу регіональної російській мові та мовам інших нацменшин.

Нагадаємо, у квітні Кабінет міністрів вирішив підготувати автентичний переклад Європейської хартії регіональних мов і мов меншин, провести його лінгвістичну експертизу й запропонувати Верховній Раді новий законопроект про ратифікацію хартії.

Наразі Верховна Рада має намір ухвалити законопроект, що надасть особливий статус 15-ти мовам національних меншин в Україні, зокрема російській.

У Партії регіонів сподіваються, що ще до закінчення цієї пленарної сесії Верховна Рада України затвердить закон про базові мови, що закріплює регіональний статус російської мови.

Народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко раніше заявляв, що внаслідок ухвалення базового закону про мови, який зараз розробляється фракцією ПР, російська мова отримає регіональний статус по всій території України - навіть в Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській областях.



«Мовні» законопроекти

Інститут української мови Національної академії наук України разом з Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні за дорученням НАНУ та на прохання голови Верховної Ради України Володимира Литвина проаналізували 7 «мовних» законопроектів, і рекомендували жоден з них не ухвалювати в парламенті.

"Ми рекомендували їх не розглядати, тому що вони недопрацьовані, містять багато суперечностей і посилюють регіоналізацію та розкол України", - зазначив директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко.

За його словами, вчені детально розглянули і законопроект №1015-3 "Про мови в Україні" регіонала Олександра Єфремова, комуніста Петра Симоненка та представника блоку Литвина Сергія Гриневецького, що викликав найбільший резонанс у суспільстві. "Такий закон приймати не можна. Його дух – підкреслення усього регіонального на противагу цілісності країни", - заявив П.Гриценко.

Подібний висновок дали експерти Національного університету «Києво-Могилянська академія», зазначаючи, що Закон про мови – антиконституційний.

"Весь зміст законопроекту дає підстави стверджувати, що в разі його прийняття як фактично закону російської мови (за змістом законопроекту), російській буде надано статус другої державної мови, що суперечить Конституції України. "У разі ухвалення і втілення пропонованого законопроекту "Про мови в Україні" неминуче відбудеться марґіналізація української мови, витіснення її з найважливіших сфер суспільного життя, що врешті-решт призведе до зникнення української нації як системотвірного чинника незалежної української державності. Відсутність мотивації щодо опанування української мови спричинить у найближчій перспективі мовну ізоляцію і відчуження регіонів України один від одного, що, своєю чергою, покладе початок "мовної федералізації" України та її дезінтеграції як держави", - зазначили експерти.



Протести

Можна припустити, що перед виборами цей законопроект не поставлять на обговорення в парламенті. Та й протести, які відбуваються в Західній і Центральній Україні, говорять самі за себе. Ще не виступив жоден мовознавець, який би говорив про позитивні наслідки такого закону.
justvis зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 18.10.2010, 19:25   # 8
Дмитро
Глава ЧР
 
Реєстрація: 29.08.2009
ПП: Аристократичний Республіканський Хаос
Дописи: 551
Репутація: 88
Типово

Литвин називає ''політикою'' акції на захист української мови і каже, що парламент не розглядатиме законопроект.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин назвав "чистою політикою" акції, спрямовані на захист української мови, і повідомив, що найближчим часом парламент не розглядатиме законопроект про мову.
У понеділок біля парламенту відбулася акція протесту, учасники якої твердять, що законопроект про зміни до закону "Про мови в Україні" "покликаний знищити українську мову".
Пан Литвин повідомив на засіданні погоджувальної ради лідерів фракцій і голів комітетів парламенту, що питання щодо розгляду законопроектів про мови в Україні не стоїть у порядку денному роботи Верховної Ради на цьому тижні.
За його словами, дані законопроекти відправлені на експертизу, і лише після отримання результатів цієї експертизи документи можуть розглядатися в парламенті.
Як каже кореспондентка Бі-Бі-Сі у Києві, навряд чи закон про мову будуть розглядати до місцевих виборів.
Наша кореспондентка також каже, що у комітеті Верховної Ради з питань духовності і культури, який згідно з процедурою має вносити законопроект на розгляд Верховною Ради, немає представників коаліції, тому навряд чи цей законопроект найближчим часом потрапить у парламент.
Учасники мітингу в Києві у понеділок оприлюднили звернення під назвою "Якщо сьогодні ти нічого не робитимеш – завтра ми втратимо країну". Автори твердять, що ухвалення згаданого законопроекту призведе до поступового "витіснення із суспільного життя, заганяння в побутове гетто і звуження сфери вживання української мови".
Це не перша акція за останні кілька тижнів на підтримку української мови у Києві. Подібні акції раніше відбули в Харкові, Запоріжжі та інших містах.
Дмитро зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 18.10.2010, 19:37   # 9
justvis
Користувач
 
Аватар для justvis
 
Реєстрація: 22.09.2010
Дописи: 135
Репутація: 30
Типово

Азіатчина є азіатчиною. Вона не буде питати про правила та процедури. Протянуть як коаліцію тушок, як харківський пакт і інше.
Тільки тотальний протест всіх українців може загарбників зупинити.
Через протести відклали розгляд
Пропоную кожному українцю, який дружить з нетом написати в мережі хоч 100 слів на захист мови
justvis зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 18.10.2010, 21:47   # 10
as2
Користувач
 
Аватар для as2
 
Реєстрація: 28.09.2010
Звідки Ви: Литва.
ПП: Націоналіст.
Дописи: 32
Репутація: 0
Типово

Тоді підскажіть де писати,бо в деяких просто блокують.

ІНОРОДЦІ, НЕ ПРИНЕСУТЬ БЛАГО ЧУЖІЙ НАЦІЇ..
ХОЛУЇ ЧУЖОЇ НАЦІЇ НЕ ПРИНЕСУТЬ БЛАГО СВОЇЙ НАЦІЇ.
Запам'ятаймо Українці прислів'я наших Пращурів : "В ЄДНОСТІ СИЛА".

Недивно що Україна потрохи гине.Я вже починаю сумніватися що жиди це основне зло.Жиди-це паразити,а паразити пожирають в основному хворий організм і доводять до смерті.
Наша Україна хвора великою кількістю українофобів,які ненавидять Україну,все українське і навіть слово українець,а тимбільше мову.
А я українець і буду воювати з всіма чмирями,втому числі одеситами і харківськими які себе називають русичами,козаками лишби не українцями.
Ви не русичі і не козаки ви мудаки.
Мудак по башкирськи кастрірований баран.
Mutah (мутах) - санскрипт.Людина яка вперто іде до неправильно вибранної цілі.

А я Українець.І всіх хто живе в Україні і боїться чи соромиться називати себе українцем,я бубу називати мудаками.
__________________
Коли я ознайомився з партіями марксистів, соціалістів, лібералів та демократів, то за спиною кожної з них я побачив хитрий писок жида. Іван ФРАНКО
as2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Відповідь

Закладки


Ваші права у розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете писати дописи
Ви не можете долучати файли
Ви не можете редагувати дописи

BB-код є Увімк.
Усмішки Увімк.
[IMG] код Увімк.
HTML код Вимк.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +3. Поточний час: 01:14 .